Квітнути за розкладом \ Bloom on schedule

Отже, надворі вже квітень. Про це мені сьогодні сказала одна із моїх дивних рослинок. Зранку на ній були тільки бутони, а ось зараз з'явилася перша квіточка. Бо перше квітня ж! 😍

So, it's already April outside. One of my strange plants told me about this today. In the morning there were only buds on it, but now the first flower has appeared. Because it's the first of April! 😍

Біля неї стоять у черзі ще пару цікавих рослинок. Я їх також дуже люблю, адже одними з перших прикрашають навколишній світ своїм різнобарв'ям.

A couple of interesting plants are standing next to her. I also love them very much, because they are one of the first to decorate the surrounding world with their colorful colors.

Зовсім скоро моя міні-клумба буде кольоровою завдяки новим квіточкам. А це - щоранку гарний настрій та заряд на працю.
Земля прокидається все більше і більше від зимового сну. На лугах, де ми гуляємо з песиком, ще мало зелені. Але на зораному та засіяному людьми клаптику землі вже рівними рядочками зійшов часник. Приємно бачити, як любов до землі дає свої плоди на користь людям. Тільки тим, що віддаються сповна цій нелегкій справі.
Ще пару років назад тут була така ж сама трава і бур'яни, як і навколо. Але люди взялися обробити цю дику землю. І вже збирали свої перші врожаї. Я й досі дивуюся, як вони змогли добитися такої чистоти у грядках, чому тут більше не ростуть бур'яни.

Very soon my mini flower bed will be colorful thanks to new flowers. And this is a good mood and energy for work every morning.
The earth is waking up more and more from its winter sleep. There is still little green in the meadows where we walk with the dog. But on a piece of land plowed and sown by people, garlic has already grown in even rows. It's nice to see how love for the land bears fruit for the benefit of people. Only those who give themselves completely to this difficult task.
Even a couple of years ago, there was the same grass and weeds here as around. But people began to cultivate this wild land. And they were already harvesting their first crops. I still wonder how they were able to achieve such cleanliness in the beds, why there are no more weeds growing here.

Квітень. Час розквіту, а не війни. Але російським варварам не до квіточок, хіба що на могили своїх небагатьох привезених додому і похоронених вояків принести. Бо далеко не кожного свого солдата росіянці забирають з поля бою. Бо 'своїх нє бросаєм!' А насправді лежать їх тіла на полях боїв, нікому не потрібні. Бо ті, хто втік, вже не повертаються за своїми однополчанами. Своє життя дорожче...
Дійсно, війна не дає розслабитись. Ці повітряні тривоги та ракетно-шахедні атаки майже щодня тримають нас у тривозі. Але всі надії залякати українців марні: у нас є НАША земля, і нема чого її паплюжити своїми брудними чоботами! Забирайтесь геть, до свого дому. Інакше, якщо пощастить, то тебе привезуть у чорному пакеті. А квіти на твою могилу вже і на росії розцвітають. Перемога буде за нами! ✌️🇺🇦

April. A time of prosperity, not war. But the russian barbarians do not like flowers, except to bring to the graves of their few soldiers who were brought home and buried. Because the russians do not take every soldier from the battlefield. Because "we don't abandon our own!" And in fact, their bodies lie on the battlefields, nobody needs them. Because those who ran away are no longer coming back for their fellow soldiers. Cowards...
Indeed, war does not allow relaxation. These air strikes and rocket-propelled grenade attacks keep us on edge almost every day. But all hopes of scaring Ukrainians are futile: we have OUR land, and there is no need to trample it with your dirty boots! Get away to your house. Otherwise, if you are lucky, you will be brought in a black bag. Flowers for your grave are already blooming in russia. Victory will be ours! ✌️🇺🇦